Особливості творчості норвезьких братів Ґрімм

Розглянуто основні аспекти біографії Петера Крістена Асбьєрнсена та Йоргена Му, яких називають норвезькими братами Ґрімм. Проаналізовано тематичні особливості їхніх казок, акцентовано увагу на виборі героїв та сюжетів в дитячій літературі Норвегії. Висвітлено вклад Асбьєрнсена та Му в історію норвезької літератури.

Ключові слова: Норвезька дитяча література, Петер Крістен Асбьєрнсен, Йорген Му, казки.

Для будь-якої національної літератури казка є важливим елементом формування. Це твердження двічі правильне для Норвегії, адже відлік становлення писемної мови у цій країні можна пов’язувати з творчістю місцевих братів Ґрімм - Петера Крістена Асбьєрнсена та Йоргена Му. До виходу їхньої «Збірки норвезьких народних казок» вважалося, що норвезька мова підходить для усного спілкування, а писати потрібно датською. Письменники зруйнували цей стереотип.


Петер Крістен Асбьєрнсен народився 15 січня 1812 року в Осло (яке тоді називалося ще Християнією). Його тато був склодувом, втім на виховання хлопчика вплинула куди більше мати. Їй ввижалися духи, тролі, ельфи і підземні жителі, про яких вона розповідала сину. Психічна хвороба матері зробила для Пітера казки реальністю. Асбьєрнсен вивчав природничі науки та медицину, працював викладачем та досліджував морську фауну (і навіть відкрив особливий вид гігантських морських зірок Brisinga endecacnemos, що досягають 60 сантиметрів у діаметрі). Його трагічна історія кохання добре знана серед норвежців. Деякі дослідники переконані, що розрив з Матильдою Керолайн став поштовхом до зацікавленості фольклором. Окрім збору народних казок, Асбьєрнсен писав власні. У 1848 році він опублікував свою найбільш популярну збірку - «Казки про хульдр». У 1858 році письменник став головним лісничим Норвегії. Помер  Петер Крістен Асбьєрнсен 6 січня 1885 року. Казкар був надзвичайно різносторонньою особистістю. Всередині нього вживалися дитячий письменник, морський біолог, пристрасний колекціонер («Як колекціонер Асбьєрнсен був майже маніяком: він хотів мати якомога більш повне зібрання предметів своєї пристрасті» - писав про нього сучасник Ганс Генріх Єгер [4].) і любитель кулінарії (книгу «Боротьба за кашу» він випустив під псевдонімом, також авторству Асбьєрнсена належить збірник «Готуємо з розумом»). Петер Крістен Асбьєрнсен – перший норвежець, який відкрито підтримав теорію Чарльза Дарвіна; він написав ряд заміток про подорожі Єгиптом та переклав на норвезьку казки братів Ґрімм.


Йорген Му народився 22 квітня 1918 року в родині фермера та політика в комуні Хуле. Окрім зацікавленості у казках, Му присвятив своє життя релігії. У 1845 році він став професором теології, у 1853 році прийняв духовний сан, служив 10 років капеланом, а потім – єпископом. Біографи Му відмічають вплив його проповідей на людей. У 1873 році казкар отримав чин кавалера I класу ордену святого Олафа, а невдовзі був підвищений до посади командора цього ж ордену. Йоргена Му вважають першим дитячим письменником у Норвегії, адже саме його перу належить перший прозаїчний збірник авторських казок і книга віршів для дітей. Син Му Молтке продовжив роботу батька і досліджував фольклор.


Асбьєрнсен та Му зустрілися у 1828 році, коли разом готувалися до іспитів у школі. Першому було 16, другому – 15. Вони стали більш ніж друзями, відомий навіть історичний факт, який виправдовує псевдонім «братів», і розповідає про те, як два хлопці порізали пальці та змішали свою кров. Любов до фольклору об’єднала Асбьєрнсен та Му і ідея створення збірника народних казок виникла практично одразу. Здійснити задум письменникам вдасться у 1841 році. 29 грудня 1841 року – пам’ятна дата для норвезької літератури, саме тоді світ і побачили «Норвезькі народні казки, зібрані Асбьєрнсеном і Му».

Петер Крістен Асбьєрнсен записував казки більш жартівливого характеру, філософськими оповідями займався Йорген Му. Другий додавав казкам магії, перший – енергійності. Фольклористи намагалися нічого не змінювати в історіях. «Норвезькі народні казки, зібрані Асбьєрнсеном і Му» - унікальні, адже до книги, окрім самих казок, входять і коментарі письменників щодо процесу збирання оповідей. Критиків здивувала сміливість фольклористів, їхній збірник був написаний простою норвезькою мовою, хоч і дивував красою слова.

Фольклорні дослідження Асбьєрнсена та Му вплинули на подальший розвиток дитячої літератури. Їхні казки неодноразово ставали поштовхом до створення окремих творів мистецтва. Можна пригадати, наприклад, п’єсу Генріка Ібсена «Пер Гюнт» та однойменну сюїту Едварда Гріга.

Отож, що особливого у норвезьких казках? Їхні сюжетні лінії побудовані на архетипах. Тут добро, як і завжди, перемагає зло. Все отримають чисті серцем та вільні духом. Несправедливість рано чи пізно нівелюється, а правда торжествує. Втім, є й суттєві відмінності від фольклору інших країн.

Першою особливістю норвезьких казок є стереотипний ряд героїв. Найбільш характерними персонажами є тролі. Саме вони втілюють все можливе зло і є його персоніфікацією. Тролі можуть набувати будь-якої подоби (наприклад, перетворитися на людину, аби вкрасти прекрасну наречену як у казці «Розповіді Берти Туппенхаук»; чи навіть стати дельфінами, щоб потопити корабель як у «Ловлі макрелей»). Тролі високі (з ними не зрівняються і найвищі сосни) та надзвичайно сильні. У них буває по декілька голів (зазвичай - 3 і 9). Голос у троля скрипучий, як сире дерево. Людину він впізнає передовсім по запаху. Деколи кілька тролів обходяться одним оком, передаючи його один одному та вставляючи по черзі кожен у свою очну впадину («Як два хлопчики зустріли у Хедальському лісі тролів»). Найбільше тролі бояться Сонця (воно перетворює їх на камінь) та церковних дзвонів. Тролі жіночого роду називаються гюгре, вони ще дурніші за своїх чоловіків.

Здатність до трансформації мають не лише злі тролі. На ведмедя, чи коня, може перетворитися і прекрасний принц («На схід від сонця, на захід від місяця», «Син вдови»). Щоправда, такий злий жарт з ним зіграли знову ж таки троль, або відьма.

Часто у норвезьких казках зустрічаються ніссе (домовики), хульдри (гірські відьми, які приймають подобу вродливих дівчат, мають коров’ячий хвіст та здатні спокусити будь-якого чоловіка), фоссегріми (духи водоспадів, які можуть перетворюватися на людей, вони добрі до тих, хто відноситься до них з повагою, втім нетерпимі до образ), квернкнюрри (духи млинів) та неккени (водяні). 

Зазвичай головним героєм оповіді є бідний хлопець, деколи він молодший з трьох братів. Типовим персонажем фольклору цієї країни є Аскеладд. Це такий собі Іванко-дурник, якому вдається не тільки вбити всіх тролів, а й одружитися з принцесою. Сакральність числа три, яка притаманна для казок багатьох народів світу, виявляється тут не лише в кількості братів. Ми зустрічаємо, наприклад, трьох воронів («Ворони Ут-Реста»), трьох мудрих старих («На схід від сонця, на захід від місяця»), чи трьох тролів і трьох принцес («Замок Сорія-Морія»).

Місце розгортання подій – норвезькі ландшафти. Саме тому ми багато читаємо про море, гори та ліси. Цікавим персонажем місцевого фольклору є Північний вітер, він один з найбільш сильних та давніх у світі. Тільки Північний вітер був всюди та здатен показати шлях мало не на край світу («На схід від сонця, на захід від місяця»), він чесний та справедливий («Як хлопчик до Північного вітру за своєю мукою ходив»). Зустрічається у норвезьких казках і чорт, який деколи може ховатися у горіховому шкарлупку («Вечір, що був проведений в одній норвезькій кухні»).

Як і в казках інших народів світу, норвезька лиса – хитра («Як курка пішла весь світ рятувати», «Як лисиця і медвідь масла до Різдва купили»).


Другою особливістю фольклору Норвегії є його жорстокість та похмурість. Показовим є епізод з казки «Аскеладд, який змагався в їжі з тролем». Хлопець радить дурному тролю розрізати собі живіт, аби могти більше з’їсти. «Невже це мені не зашкодить?» - наївно питає Аскеладда троль. На що той і відповідає, що тут немає абсолютно нічого страшного. Не важко здогадатися про те, як закінчується ця історія. Тут напрошується ще одна паралель з творчістю братів Ґрімм.

Часто в центрі сюжетної лінії казок Асбьєрнсена та Му є подорож. Герой може вирушати в неї як не усвідомлюючи цього («Ворони Ут-Реста»), так і надаючи досягненню кінцевого пункту найбільшого значення («На схід від сонця, на захід від місяця»). Поширеним сюжетом є випробування, або пригода, яка відбувається проти волі персонажа. Не обходиться і без впливу магії.

Якось норвезькі казки прочитав сам Якоб Ґрімм. Він назвав їх справжнім чудом та скарбом світової літератури. І не погодитися з цим неможливо.

Джерела:
1. Асбьєрнсен П.К. Ворони Ут-Реста / П.К. Асбьєрнсен. – М.: Видавництво дитячої літератури, 1962. – 144 с.
2. Асбьєрнсен П.К., Му Й. На схід від сонця, на захід від місяця. Норвезькі казки / П.К. Асбьєрнсен, Й. Му. – М. : Видавничий Дім Мещерякова, 2012. – 184 с.
3.  Будур Н. Казкова енциклопедія / Н. Будур. – М.: ОЛМА Медіа Груп, 2005. – 606 с.
4. Будур Н. Норвезькі брати Грімм / Н. Будур – Режим доступу: http://www.norge.ru/norske_grimbroedre
5. Будур Н. Норвезькі казки в контексті світової літератури / Н. Будур. – Режим доступу: http://www.norge.ru/norske_eventyr_verdenslit/
6. Франц М.-Л. Психологія казки. Тлумачення чарівних казок  / М.-Л. Франц - М .: Б.С.К., 2004.

опубліковано у часописі "Коло". 



Share:

0 коментарі