Володимир-Волинський: Подорож у часі

1027 років тому у "Повісті минулих літ" вперше згадали Володимир-Волинський. Це дуже несправедливо, що я пишу про своє рідне місто тільки тепер.

З 988 року Володимир-Волинський був у складі 10 різних держав. 


Головною пам'яткою міста вважається Успенський собор. Його спорудили у 1160 році за часів Мстислава Ізяславича. В отчому храмі була усипальня Галицьких князів. Собор кілька разів руйнували і відбудовували (кожен раз по актуальній архітектурній моді). Те, що ми бачимо зараз, на 95% відповідає первісному вигляду Собору Успіння Пресвятої Богородиці. 

Успенський собор є настільки знаковою святинею, що її не наважилися закрити навіть під час радянської влади (тоді як у більшості церков були меблеві фабрики, склади, або будь-які інші не релігійні установи). 



Може здатися, що у Володимирі-Волинському досі живуть князі. Їх увіковічнили у численних пам'ятниках. Їхніми іменами названі вулиці. Вони, видається, маскуються під звичайних людей і досі не покидають місто. Минуле, теперішнє та майбутнє якимось чином існують разом та не викликають жодних суперечностей, дозволяючи подорожувати у часі.

Володимир Великий (на його честь і назване місто) та Ярослав Осмомисл у Слов'янському парку:



Земляні Вали зараз сягають 6-8 метрів, але раніше були куди вищими. Їх датують 10 століттям. Тут у 19 столітті була тюрма, так само вирішили використовувати територію і НКВД у СРСР. Досі під час розкопок знаходять сотні трупів. 


Ще одне місце з мертвими - парк біля моєї школи. Раніше там знаходилося єврейське кладовище. Його зрівняли з землею, а з надгробків зробили тротуар (люди боялися ходити по ньому і обходили таку дорогу, як могли). 


ЗОШ №2 (загалом у Володимирі-Волинському 5 шкіл, музична, художня та спортивна школи, центр позашкільної освіти; є ще ліцей, школи-інтернати для дітей з вадами слуху, сиріт; Педагогічний та Агротехнічний коледж, Вище професійне училище):




На головній площі міста (Площі Героїв) знаходиться Костел святих Йоакима і Анни. Споруда у стилі бароко датується 18 століттям. Скарби польської корони, які за легендами тут знаходяться, ніхто так і не знайшов. А після реставрації костелу кудись зник і орган. 


Василівську церкву за переказами Володимир Великий побудував за один день. Ротонда з елементами романського стилю та готики виглядає дуже просто всередині. Цінністю храму є старовинна ікона. 


Кафедральний Собор Різдва Христового належав єзуїтам. У підземеллі, яке зараз відновили, були захоронення. 


А тут знаходився комплекс монастиря домініканців ("пси господні", як водилося, спалювали відьом): 


Будівлі змінюються (не змінюються) разом з людьми. 



Я пам'ятаю, коли вперше повернулася до Володимира-Волинського. Після тижня навчання у Львові рідне місто видалося мені зовсім маленьким. З того часу я звикла сюди повертатися. І, звісно, повертатимуся завжди. 


Дуже важко розповісти все, що би хотілося. Але це шанс на продовження історії. І для мене, і для Володимира-Волинського. 



Share:

0 коментарі