Inspiration of the week #43

Дивно (привіт, Платон) знаходити свої думки у чужих картинах, словах, або текстах. Дивно розуміти, що ми настільки різні, що можемо бути однаковими. 

Картинка тижня

Є одна ілюстрація, яку я часто згадую, яка абсолютно точно передає усю відмінність між тим, що ти хочеш створити і тим, що створюєш. Відмінність між ідеєю у моїй голові і ідеєю на папері. 


Це автопортрет художниці Mirukava (яку, до речі, насправді звуть Діана і вона з України), у неї ще чимало інших цікавих робіт: 








Головна подія тижня, певна річ:



Кіно тижня

Серіали - це якийсь абсолютно інший вид мистецтва. Він не тільки як кіно, а й як, наприклад, комікси. Ми звикаємо до персонажів і до їхніх історій куди більше,  ніж у фільмах. Ми чекаємо нових серій і нової інформації, і нових подій. Герої ростуть і змінюються (?) на наших очах. Добре, що мені радить нові серіали кращий з серіальних критиків - моя сестра. Цього тижня були "Люди"


Цей серіал - історія майбутнього, або альтернативного теперішнього, де синтетики допомагають людям. Тільки-от виявляється, що деякі роботи - не просто роботи. Виявляється, що деякі хочуть (і можуть) бути чимось більшим. 


Пісня тижня

У рамках Місяця авторських читань у Львові виступали "Kafka Band". Це просто геніальне музичне трактування творів Франца. Чехи, наприклад, написали саундтрек до мого улюбленого "Замку". 


І щодо їхніх кращих пісень:



Цитата тижня

У понеділок у "Дзизі" читав Сергій Жадан. А у нього кожна літера - цитата. Тому можна взяти будь-який уривок. І будь-яку поезію.

Риба


Пливи, рибо, пливи – /ось твої острови, /ось твоя трава, /ось твоя стернова: /править твій маршрут, /шиє тобі парашут, /пасе тебе в глибині /при своєму стерні. /

Коли зелені зірки /падають в гирло ріки, /тоді твоя стернова /промовляє слова: /це ось – мої сни, /це – рибальські човни, /це – ніч, це – течія, /це – смерть, певно, моя. /

Життя – це тиша й сміх. /Його стане на всіх. /Його вистачить всім – /всім коханням моїм.  /Тому лети, рибо, лети – /я знаю всі мости, /знаю всі маяки, /роблю все навпаки. /

Лише твої слова, /лише таємниці й дива, /лише сповідь і піст /в одному з портових міст. /Кохай, рибо, кохай, /хай безнадійно, хай, /хай без жодних надій – /радій, рибо, радій. /

Любов варта всього – /варта болю твого, /варта твоїх розлук, /варта відрази й мук, /псячого злого виття, /шаленства та милосердь. /Варта навіть життя. /Не кажучи вже про смерть. 


Книга тижня 

"Сни Ейнштейна" Алана Лайтмана - це така собі метафізична книга-гра, де у кожному з невеликих розділів автор пропонує іншу теорію часу.

Невідомі і дивні світи сняться Альберту Ейнштейну, який намагається зрозуміти, що таке час. Є світ, де час - це замкнуте коло, де люди живуть вічно, де люди живуть один день, світ з трьома вимірами, світ з паралельними реальностями. Є світ, де люди живуть у горах, бо там час йде повільніше, і світ, де причина та наслідок міняються місцями. В одному з світів час проходить, а відбувається небагато, в іншому - час непорушний, або все знає своє місце, або немає часу взагалі. Є світ, де люди нічого не пам'ятають. Є світ, де кожен бачить все по-іншому. Світ, де неможливо уявити майбутнє. Світ з прогалинами у часі. Світ, де всі поклоняються Великому Годиннику. Світ, де час - це локальний феномен. Світ, де все вирішено від початку.

Від "Снів Ейнштейна" неможливо відірватися. Я можу без перебільшення сказати, що це найкраще з прочитаного за цей рік.

А в останній теорії часом є зграя птахів. Люди намагаються їх спіймати, але не можуть. Наздогнати птахів вдається тільки дітям.

Сальвадор Далі "Постійність пам'яті"

Share:

0 коментарі