Inspiration of the week #59

Цього тижня врешті був такий туман, якого мені не вистачало. Густий туман, крізь який не можна побачити нічого. Такий, який можна нарізати ножем. Місто загубилося у ньому на цілий день. Вранці у наш офіс прийшов якийсь чоловік і почав питати, де знаходиться кабінет Чорного. Той невідомий Чорний і туман видалися мені хорошим початком для готичної казки. 

Картинка тижня

Я знайшла десятки монстрів, які мені подобаються. У цікавому проекті від дизайнерки Кеті Джонсон професійні художники та ілюстратори перемалювали дитячі роботи. Напевно, у такому тандемі і варто створювати мультфільми. 

Кеті Джонсон впевнена, що її проект має показати дітям, що вони насправді можуть і наскільки "живими" можуть бути їхні малюнки. Втім, такі ілюстрації - непогана іграшка для психоаналізу (рік роботи над курсовою на цю тему не минає безслідно), а ще - демонстрація дитячих страхів. 


Give Me More Monsters!












Кіно тижня

Паоло Соррентіно показав свою "Юність", яка дуже нагадує "Юність" Річарда Лінклейтера. Тут таке саме життя на місці, життя по колу і життя, у якому самостійно потрібно шукати сенс, адже інакше воно видається абсолютно порожнім. 

Старі друзі (диригент і композитор Фред та режисер Мік) вкотре відпочивають на альпійському курорті. Саме там для них і зупиняється час, тому і кожен день (мить) стає останнім. 


"Можливо, ми переоцінюємо емоції?" 

Найкрасивішою у фільмі для мене, до речі, була зовсім не Міс Всесвіт, а та маленька дівчинка, яка бачила кіно, якого не бачив ніхто. 

*

Такий милий французький фільм у кращих традиціях і водночас чорна комедія - "Грегорі Мулін проти людства". Головний герой постійно наступає на граблі, дороги йому перебігають чорні кішки, а над головою висить дощова хмара. Кожен його крок обертається невдачею. І неможливо не вболівати за Грегорі, коли він з усіх сил намагається встигнути на зустріч з коханням усього свого життя. 



Пісня тижня

Новий кліп талановитої Sia дуже символічний для мене. Ця маленька мила дівчинка з чорно-білим волоссям має стільки сили, що це просто неймовірно. А це показує - головне не зовнішній вигляд, а те натхнення, свобода, ідеї, воля, світ, який є у нас всередині.


Цитата тижня

Я обожнювала Еміля Чорана ще тоді, коли нічого не знала про нього. У мене, напевно, не було так ще ні з ким з письменників. Мабуть, просто тому, що інших я почала читати надто рано. Його - тепер. 

"Я мрію про світ, де можна померти заради однієї коми." - ця цитата Чорана була в одній з смішних книг на зразок "Цитати Великих...", яку я гортала ще за часів середньої школи. Я згадувала ці слова і теж мріяла про такий світ.

Книга тижня

Еміль Чоран "Механіка утопії"

"Нас супроводжує одна річ - чари того, що не збудеться." - читаючи цей есей неможливо не згадувати книги Алексієвич. А ще неможливо не згадувати мого Максиміліана Робесп'єра, мого Томаса Мора... і Платона, до речі. Неможливо не згадувати всіх тих, хто мріяв про ідеальний світ.

"Обіцяний "новий світ" все більше нагадує нове пекло..."

Share:

0 коментарі