Inspiration of the week #64

Якось надто швидко минуло ще сім зимово-незимових днів. А час взагалі ж відносний, правда? Привіт. 

Картинка тижня

За maxima-​for я спостерігаю ще з тих давніх часів, коли сама вела ЖЖ. Ірина Сазанова малює іронічно, смішно та життєво. Її песимістично-оптимістичні ілюстрації одразу запам'ятовуються і спутати їх з роботами інших художників неможливо.

Кіно тижня

Цього тижня було багато доволі хороших фільмів. Спершу "Біля моря" Анджеліни Джолі (і хоч я чекала чогось більшого після всіх її інтерв'ю, втім вони з Бредом дуже гарні разом, кадри красиві також і всі ці капелюшки Ванесси - мрія), потім - "Прогулянка" (щось абсолютно неможливе і тому натхненне), "До побачення, сінефіли" (більше нагадує домашнє відео і записи у щоденнику, втім для українського  кінематографу - це крок вперед) та "Казка казок" (яка у цьому списку фільмів тижня заслуговує на перше місце).

У фільмі "До побачення, сінефіли" мені, до речі, дуже подобається початок, коли один з героїв говорить: "Справді виходить, що скрізь увімкнене світло, окрім нашого будинку".

Пісня тижня

Уже давно на повторі - Koda – Staying




"Все, що я думаю про світ, поміщається в одній фразі буддистів з Тибету: "Світ існує, але він нереальний." (Еміль Чорна "Після кінця історії") 

Книга тижня 

Нобелівська лекція Світлани Алексієвич - це, як її книги теж, історія мільйонів людей, голоси яких письменниця почула і записала. Мабуть, це єдиний шлях до розуміння, якщо воно і можливе взагалі.

"Завжди мене мучило, що правда не поміщається в одне серце, в один розум. Що вона якась роздроблена, її багато, вона різна і розкидана по світу." 

"Я написала п'ять книг, але мені здається, що це все одна книга. Книга про історію однієї утопії..." 

"Ми - вбивці, тату, розумієш?"