Шапочка і кит: Ти вже маєш все, що хочеш

Яку ж неймовірну дитячо-дорослу книгу написала Катерина Бабкіна. "Шапочку і кита" хочеться перечитувати без кінця, щоб нагадувати собі: потрібно шукати радість, казати дякую, дружити з китом і любити світ. 

Шапочка (він же Шап) - хлопчик, який лікується від лейкозу. Якось він бачить у повітрі кита. А потім починає з ним дружити. Кит ховається від всіх інших та просить у Шапочки його таблетки. 

"-Звідки ти взявся? - запитав я, прочинивши вікно, дуже тихо, щоби не почула мама.
- Я не знаю, - так само тихо відповів кит, - мабуть, ти мене вигадав." 

Шапочка змушений жити абсолютно не так, як інші діти. Йому не можна бігати, гратися з собаками, їсти сире-смажене-жирне, а ще... ходити до школи. Він обіцяє мамі, що обов'язково видужає і додає "чесне слово" (хоча й бабуся казала йому, що коли слово насправді чесне, то повторювати це не потрібно). 


Не даремно Катерина Бабкіна позичає в Екзюпері у присвяті до книги оце "коли він був маленьким". "Шапочка і кит" нагадує "Маленького принца" своєю наївністю і у той же час серйозністю. Головний герой так само бачить світ світлим і добрим. Втім, є речі, які його починають змінювати. У Маленького принца був свій сад з трояндами, у Шапочки - Список сумних речей. 

"-... Я думаю, якби я не захворів, мені обов'язково купили би собаку чи кота, хоча краще, звісно, собаку.
- Кота і собаку, так, - повторив кит, а тоді спитав: - Ти би їх їв?
- Я би їх любив.
- Ти і так їх любиш, - зауважив він. - Тобто ти, в принципі, вже маєш все, що хочеш." 

Мені спершу видавалося нелогічним, що таку книгу адресують дітям молодшого шкільного віку. Зараз це не здається дивним - ніхто не має рости у вакуумі; не розуміючи, що десь є хлопчик, який з першого дня своєї хвороби не знімає блакитну в'язану шапочку. А це розуміння починає змінювати все. 

Share:

2 коментарі

  1. я щось так уникала цієї книжки, боялась, що за красивими ілюстраціями чергова байка для діток, яку позиціонують як історію, яку "варто прочитати"... і тут на днях мені дарують "Шапочку і Кита", і я прочитую, мабуть, тричі за день, ба, навіть проковтую!:)
    чудова історія. а ще, люблю чіткі кінцівки, але тут така гарна можливість вибору видалась...

    "Всі на світі чиїсь, знаєш"

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. я теж спершу, якщо чесно, не хотіла читати цю казку, бо знаю іншу історію про хлопчика і кита, але тут неможливо не полюбити Шапочку з першої сторінки))

      Видалити