Карлфельдт, Голсуорсі, Бунін, Піранделло та ніхто у пошуках автора

Посеред тихої чорно-білої вулиці чотири перехожі (та ніхто) знайшли текст. "Хто написав цю вічну історію про світ?" - одразу ж запитав ніхто, шепотом на вухо кожному лауреату Нобелівської премії з літератури. 

- Я. - озвався невідомий мертвий1 поет Ерік Аксель Карлфельдт.
- Я. - відповів одразу ж Джон Голсуорсі.
- Я. - почулося від Івана Буніна.
- Я. - сказав вже не так впевнено Луїджі Піранделло.
- Зрозуміло... - ніхто обвів поглядом всіх чотирьох. - Я теж написав цей текст, отож давайте всі разом пошукаємо справжнього автора. 


Справжній автор скромно відмовлявся від усіх почестей і взагалі хотів, щоб його не помічали. Взагалі-то, він колись працював бібліотекарем і знав тексти стількох видатних авторів, що часто недооцінював свої. Він сумував за звичайним простим життям. (1)

- Чим же тебе так не влаштовує цей світ? - подивився ніхто на справжнього автора. 
- Що нам свій час, якщо він не про нас?2 - відповів питанням на питання Карлфельдт.

Справжній автор звірився з томиком законів і був готовий відстоювати своє авторське право. Він звик робити все методично та правильно. Якщо писати, то одразу сагу! Автор стверджував, що ніхто тримав зараз у руках першу сторінку його великого тексту. (2)

- То це ж ти написав? - запитав ніхто. 
- Я стверджую, що серед нас немає ні однієї людини, яка при нагоді не виявилася би героєм.3 - прозвучала туманна відповідь Голсуорсі.

Справжній автор насправді не мав дому. Він жив у стількох країнах, що практично забув власну. Його часто тягнуло на край світу. (3)

- А як тобі твій текст? - запитав ніхто, простягаючи автору папірець з тихої чорно-білої вулиці. 
- Тим і добре, що сам не знаєш чим. Моторошно.4 - озвався Бунін. 

Справжній автор носив маску. Вона деколи заміняла йому обличчя і часто не відрізнялася від нього. Автор у масці роздавав маски іншим і, здається, невдовзі всі у світі звикли до нового предмету гардеробу. (4)

- Де ваш текст?
- Він всередині нас. 5

Четверо ще раз подивилися один на одного і розійшлися в різних напрямках. На вулиці не залишилося нікого. 


1 - Карлфельдт отримав Нобелівську премію з літератури посмертно. 
2 - з поезії Еріка Акселя Карлфельдта "На хорах східних морок в дим осяяний..."
3 - з п'єси Джона Голсуорсі "Маленька людина"
4 - Іван Бунін "Темні алеї"
5 - Луїджі Піранделло "Шість персонажів у пошуках автора" 

Автора (себе) шукали лауреати Нобелівської премії з літератури: 
1931 року - Ерік Аксель Карлфельдт (1)
1932 року - Джон Голсуорсі (2)
1933 року - Іван Бунін (3)
1934 року - Луїджі Піранделло (4)
1935 року - ніхто 

Мої тексти про попередніх лауреатів 1901-1920 року, 1921-1925 року та 1926-1930 року

Share:

0 коментарі