Inspiration of the week #96

Привіт, світ магії, світла та казок.

Картинка тижня

Здається, Melody Hansen ідеально демонструє, що Less is more. Дизайнер та музикант переконує, що займається тим, що вчиться дихати. Давайте вчитися разом з Мелоді за допомогою її мінімалістичних малюнків-фраз та фотографій, а ще спільного щоденника - a series to tell you how I feel when I don't know how else to say it a diary of me and You (2014-2016) Because, Honestly. 












Кіно тижня

Є вечори, коли потрібно обов'язково дивитися щось кумедне, миле та добре. Так я і натрапила на фільм "Вітаю, мене звуть Доріс"


Все своє життя Доріс доглядала матір. У 60 років вона залишається сама у старому будинку повному мотлоху та на роботі, де всі з неї кепкують. Втім, в офісі з'являється  практично вдвічі молодший Джон і Доріс закохується... 

*
У будь-якому фільмі з Тільдою Свінтон найкраще - це сама Тільда Свінтон. І "Великий сплеск" не виключення.


Тут Тільда грає рок-зірку Маріанну, яка відпочиває в Італії після операції на голосових зв'язках, разом з своїм коханим Полом (Матіас Шонартс). До них приєднується її колишній Гаррі (Ральфу Файнсу також багато аплодисментів) та його юна дочка (Дакота Джонсон). Багато літа, флірту, пристрасті та трагедій.


Пісня тижня

Том Йорк склав для BBC Radio 1 плейлист, який змусить вас заснути. "Якщо ви не заснете до кінця, то я зробив щось не так." - говорить лідер Radiohead. Дякую, Том, я заснула за 10 хвилин. 

Цитата тижня

"- ... світ не складається з предметів і дій.
- А з чого ж він складається?
- З того, що ти про нього думаєш." (Володимир Серкін "Сміх Шамана")

Книга тижня 

Після тижня кіно я скучила за книгами. Тому спершу читала Луїджі Піранделло ("Шість персонажів у пошуках автора"), а потім писала про нього і про трьох попередніх лауреатів Нобелівської премії з літератури. Здається, цього проекту (читати нобелівських переможців по черзі) мені вистачить на довго. 

Далі були книги російського психолога Володимира Серкіна про його спілкування з Шаманом ("Сміх Шамана", "Шаманський ліс", "Свобода Шамана"). Серкіна багато-хто називає "російським Кастанедою". Втім, коли твори останнього сприймати я (поки?) не змогла, то історії про Шамана мені сподобалися. 

"- Я сам - Ворон.
- Тобто ти - як Ворон? 
- Ні, просто я - Ворон."

"-Що ти зараз робиш?
- Відповідаю ідеї самого себе." 

"Не море живе у нашому ритмі, а ми - в ритмі моря."

Також дочитала "В дорозі" Джека Керуака, який був зі мною у нічному потязі з Одеси. Зустрічі, розставання, інші міста та безкінечні пошуки сенсу - ця книга настільки сумна, наскільки ж і натхненна. Втрачене покоління, яке просто хоче рухатися вперед і тільки в дорозі відчуває справжнє (єдине) щастя. 

"...немає куди їхати, окрім того, аби будь-куди, тільки би під зірками..."

"...ми всі зрозуміли, що, залишивши позаду відсутність сенсу та плутанину, виконуємо свою єдину і найбільш благородну місію для того часу - рухаємося." 

Share:

0 коментарі