Кіноосінь: #5 Шахи зі смертю, викрадений велосипед і солодке життя

Початок - Кіноосінь #1, #2, #3, #4

"Солодке життя" (1960) 

Відродження кінематографу після Другої світової війни почалося з Італії. Вже у 1945 році з'являється справжній манфіест неореалізму - фільм "Рим, відкрите місто" Роберто Росселліні. Ще однією важливою стрічкою того періоду є "Викрадач велосипедів" (1948) Вітторіо де Сіка, який отримав "Оскар", "Золотий глобус" і премію BAFTA. Неореалізм був популярним до кінця 40-вих, потім його почало витісняти більш комерційне кіно. 

"Викрадач велосипедів" (1948)

В 50-тих популярним стає японське кіно. Найбільш знаковою вважається картина Акіри Куросави "Расьомон" (1950), в якій одну подію ми бачимо з чотирьох різних  точок зору. Вплив "Семи самураїв" Куросави також прослідковується у роботах Бергмана та Тарковського. Окрім того, саме екранізація "Ідіота" Досоєвського від цього японського режисера досі є найкращою. Протилежністю Куросави та режисером, якого передусім цікавила японська тематика, є Ясудзіро Одзу ("Пізня весна", "Токійська повість"). 

"Расьомон" (1950)

Загалом європейський кінематограф знаходився під впливом італійського та японського кіно. Позитивно на розвиток мистецтва вплинула і економічна стабілізація. Багато з відомих довоєнних режисерів знову презентують якісні роботи - "Мовчання - золото" (1947) Клера, "Орфей" (1950) Кокто, "Пікнік на траві" (1959) Ренуара у Франції; "День гніву" (1943) і "Слово" (1955) Драєра у Данії; "Забуття" (1950) Бунюеля... 

У 1954 році Федеріко Фелліні знімає "Дорогу". Роль Джельсоміни виконує муза режисера - його дружина Джульєта Мазіна.

"Дорога" (1954) 

1956 рік - "Сьома печать" Інгмара Бергмана. Шведський режисер переносить нас у чотирнадцяте століття, де лицар та його зброєносець повертаються з хрестового походу. На безлюдному острові головний герой зустрічає Смерть (і за всю історію кіно важко знайти сильніший епізод за їхні шахи). 

"Сьома печать" (1956) 

Ще кілька важливих картин: "Летять журавлі" (1957) Михайла Калатозова, "Попіл і алмази" (1958) Анджея Вайди, "Хіросіма, моя любов" (1959) Алена Рене. 

"Солодке життя" Фелліні - стрічка, яка є перехідною. Втім, про 1960-ті ми поговоримо наступного тижня. 

"Солодке життя" (1960) 

Share:

0 коментарі