Мої улюблені 10 фільмів-переможців Каннського кінофестивалю

Канни - це велика мрія. З 1946 року і до сьогодні саме цей кінофестиваль обирає кращі незалежні фільми, які потрібно дивитися при першій же нагоді. Тому виділити 10 картин з списку шедеврів було не надто просто. Що ж, ми з монстрами справилися. І рекомендуємо, перш за все, такі фільми (а потім, певна річ, усі інші):

"Та, що танцює у темряві" (2000) - Ларс фон Трієр 

Фільм-драма з незрівнянною Бйорк у головній ролі. Стрічка завершує трилогію Ларса фон Трієра "Золоте серце" (перші дві картини - "Розсікаючи хвилі" та "Ідіоти"). Бйорк перевтілилася у робітницю фабрики Сельму, яка поступово втрачає зір. Хвороба спадкова і Сельма хоче врятувати від такої долі свого сина. На операцію для хлопчика потрібні великі гроші. 

"Зимова сплячка" (2014) - Нурі Більге Джейлан

Історія самотності та розчарування. Головні герої - не лише колишній театральний актор Айдін, який зараз тільки й пише матеріали для невідомої газети, його сестра Некла, що не може оговтатися після невдалого шлюбу, та молода дружина Ніхаль, що займається благодійністю далеко не лише з альтруїзму, а й неймовірні зимові пейзажі та беззвучні внутрішні монологи. 

"Вічність і один день" (1988) - Тео Ангелопулос

Старому поету повідомляють страшну новину про невиліковну хворобу. Йому потрібно знайти нового власника для свого пса та звикнути до цієї думки. Герой пригадує дружину, яка померла ще 30-річною, зустрічає дочку та навіть рятує чуже життя. І ця цитата, яка варта всього: "- Скільки триватиме завтра? - Вічність і один день.". 

"Фотозбільшення" (1966) - Мікеланджело Антоніоні

Молодий фотограф, за увагу якого змагаються всі, якось спіймав у камеру одну пару, коли прогулювався парком. Жінка вимагає віддати їй знімки. Що ж вони приховують і чи дізнаємося ми це взагалі? Окремий бонус - роль чарівної моделі Вєрушки. 

"Біла стрічка" (2009) - Міхаель Ханаке 

Чорно-біла екзистенційна притча з підзаголовком "Німецька історія про дітей". Австрійський режисер розповідає про таємничі події, які сталися у 1913-1914 році. Кожен з жителів маленького селища має свої таємниці. І чи винні у всьому діти пастора, які з дитинства носять білі стрічки, як символ невинності? 

"Смак вишні" (1997) - Аббас Кіаростамі 

Чоловік твердо вирішує померти. Переконує його залишитися на Землі проста річ - смак вишні. 

"Бартон Фінк" (1991) - брати Коени 

Драматург Бартон Фінк приїздить у Голлівуд, щоб працювати над сценарієм для впливової кінокомпанії.  Справи йдуть не надто добре. А між тим - 40-ові та відмінна атмосфера. До речі, брати Коени зізналися, що вирішили знімати про творчу кризу, коли самі відчували щось подібне. 

"Бляшаний барабан" (1979) - Фолькер Шльондорф

Екранізація однойменного роману Гюнтера Грасса. Ми спостерігаємо за хлопчиком Оскаром, який відмовився рости з того часу, як у 3 роки отримав у подарунок бляшаний барабан. Він б'є у барабан оглушаючи всіх у той час, як поширюється нацизм. 

"Солодке життя" (1959) - Федеріко Фелліні 

50-ті, Італія, журналіст-красунчик Марчелло... і взагалі La dolce vita. 

"Я, Деніел Блейк " (2016) - Кен Лоуч 

Абсолютно простий, абсолютно непомітний (на перший погляд) фільм про старшого самотнього чоловіка, який самотужки змагається з бюрократичною машиною. Маленьке кіно про Велику людину, Велике кіно про Маленьку людину - називайте, як хочете.