#InspireMe: Оксана Була про Tukoni та творчість

Оксана Була створила милих і добрих Tukoni. Тепер цих чарівних мешканців лісу можна зустріти не лише на листівках, значках, брошках, календарях..., а й у книгах ("Зубр шукає гніздо", "Ведмідь не хоче спати").  Пропоную дізнатися про художницю та казкарку трохи більше. 

А забрати до себе одного з Tukoni можна тут



Привіт, ким ти мріяла бути у дитинстві? Коли почала малювати і зрозуміла, що хочеш пов'язати життя з творчістю? Де навчалася?

Привіт! У дитинстві я хотіла бути рудокопом, потім поліцейським. Потім вирішила стати письменником і мені здавалось, що все чого мені бракує — навчитись малювати ілюстрації до своїх творів. Я так сильно це собі придумала в ранні роки, що вже аж по закінченні школи пішла навчатись у Академію Мистецтв. А малюю взагалі-то скільки себе пам'ятаю.


Пам'ятаєш, коли і як з’явилася ідея малювати своїх мешканців лісу? Перші Tukoni відрізнялися виглядом, стилем та характером від нинішніх?

Такого моменту я не пригадаю. Зате пригадую момент, коли я вирішила, що пора б уже дістати щось із шухляди і показати людям. Так з'явилась серія історій та ілюстрацій про туконі дерев.

В плані характеру, туконі нинішні якось зразу були такими, якими ми їх знаємо. І я зовсім не маю відчуття, наче я їх придумала. Я не сушила собі голову:  "А ну ж бо придумаю персонажа!". Вони самі прийшли до мене в такому вигляді, як їм захотілось.

А маєш свого улюбленого Tukoni?

Я не знаю чому, але коли я прочитала це запитання, в голову прийшов Мандрівник із жолудем.

Оксано, ти ілюструвала чимало книг, у цьому році вийшла і твоя власна книга – "Зубр шукає гніздо". Що важче – втілювати чужі ідеї, чи все ж – працювати над своїми?

І там, і там є свої складнощі. А найважчою штукою для мене є тотальний брак часу.




Розкажи трохи про плани на майбутнє. Яких сюрпризів чекати від мешканців лісу? Можливо, є якийсь новий проект, над яким працюєш зараз?

Та є тут всякого потроху) І є один товстий сюрприз, який, можливо стане для мене найбільшим випробуванням.

Де знаходиш натхнення для творчості?

Воно є всюди. Коли вдається вибратись в гори, тільки й встигай роздивлятись — всюди гарнющі місця, де міг би жити туконі.

Які художники подобаються тобі найбільше?

Мені подобається багато різних художників. Неможливо вибрати. Зовсім недавно відкрила для себе Davood Koochaki. Він крутезний! Врубель.




Розкажи про улюблені книги, фільми та музику.

Буквально кілька днів тому дочитала Карсон Маккалерс "Серце - самотній мисливець". Воно!
Недавно відкрила для себе "Над прірвою у житі" Селінджера. "Біси" Достоєвського книжка назавжди. Суперкрута і недавнє відкриття "Чар Марока..." Софії Яблонської. Ну як же без книжок-картинок) Олівера Джефферс, Джон Классен. "The house held up by the trees" Теда Кузера з ілюстраціями Классена. "Jane, the fox and me" Фанні Брітт та Ізабель Арсено. "Bleach" Кубо Тайто)

Я страшно люблю кіно. Я можу дивитись різні-різні фільми безперервно. Фільм назавжди це "Deadman" Джармуша. Не можу не згадати "Ранок понеділка" Іоселіані і "Du Levande" Роя Андерсона. "Трамвай бажання" 1951 року. "Панда Кунг-фу - 3". "Пісня моря" - просто найкрутіший мультфільм на світі з нереальною музикою. З недавнього  - "Жива ватра" Костюка суперсуперський! А ще я люблю "Сейлор Мун" і "Віднесені вітром". 

Альбом назавжди Bauhaus "In the flat field".


Якби була можливість випити кави та порозмовляти з будь-якою історичною особистістю, то хто би це був?

Будда. 

І останнє питання від Божевільного Капелюшника: Що спільного у ворона та письмового стола?


Вони обоє чорні.


Share:

0 коментарі