5 українських книг з 2000-них, які подобаються мені досі

Не можу сказати, що за 10 років мої літературні смаки кардинально змінилися (а брати більший відрізок часу - мабуть, не логічно, адже зрозуміло, що у 7, 9, 11, чи й 13 читалися казки і шкільна програма). Втім, є книги, які я переросла (але про них не будемо), а є такі, які хочеться знову перечитати. Отож, невеликий рейтинг українських фаворитів 2000-2010 років. Які ж були часи...


Сергій Жадан "Лілі Марлен" (2009)

Сюди ж можна віднести і інші ранні книги Жадана, втім саме "Лілі Марлен" (у ній вибрані вірші з попередніх збірок автора + трохи нових) була моєю улюбленою книгою у дорогу - я брала її з собою під час різних сімейних поїздок, щоб прочитати одну-дві поезії, коли наприклад набридало плавати у озері і хотілося посидіти у затінку, коли всі інші збирали гриби, або коли ми відправлялися у довгу подорож на машині, наприклад, на мамину маленьку Батьківщину у Чернівецьку область.

Улюблена поезія Сергія з цієї книги і улюблена його поезія досі, прочитана десятки разів, вивчена напам'ять - "Смерть моряка річкового флоту".

"Потім пітьма набіжить звідусюди.
Потім зірки перестануть снитись.
Потім і серце змушене буде.
спинитись."


Юрко Іздрик "Флешка - 2gb" (2009)

Іздрик був моїм улюбленим поетом №2, але читався важче - його поезія, або, як у цій книзі, есеї не бралися у дорогу, а вивчалися уважно вдома. Втім, тут теж можна було відкрити книгу на будь-якій сторінці і дивуватися метафорам, власним відкриттям і красивим текстам.

"Точкою відліку може слугувати що завгодно."

А улюблений есей з "Флешки..." це - "Любов" - текст, в якому Іздрик "на прохання внутрішнього цензора" замінює слово "любов" на "байдужість".


Марина Соколян "Херем" (2007)

У мене є всі книги Марини і я дуже шкодую, що вона не публікує нових. Полюбила я її творчість саме після "Херему". У цій невеликій повісті стільки міфологічності, образності та майстерності, що досі перехоплює дух.

"Порушник спокою" Маззакін, у якому важко не помітити риси образу Ісуса, стає останньою надією трьох янголів,  які не можуть потрапити на гору Херем та бояться, що ніхто вгорі їх не чує... Нова історія створення світу, яка читається подібно до казки, або легенди, яку хочеться переповідати ввечері перед багаттям.

"... йому, очевидячки, було про що мовчати."


Генрі Лайон Олді "Де батько твій Адаме?" (2006)

До цієї книги увійшла не тільки повість "Де батько твій Адаме?", але перечитувалася і справляла найбільше враження саме вона.

"Сьогодні у мене вбили батька. Дивно, що я такий схвильований." - і це початок повісті.

Як ми всі уявляємо кінець світу? Апокаліпсис? Великий потоп? Стихійні лиха? Пожежі? Страх, крики...? А у Генрі Лайона Олді все інакше - тихо, спокійно та усвідомлено. Люди йдуть з усмішками на обличчі, адже точно знають, що буде далі, яка доля на них очікує. Але не всі. Не батько Адама.

"Ненавиджу слово "ми". Можливо, тому, що в цьому слові мені більше немає місця."

Кирило Сич веде щоденники. З його записів ми й розуміємо, як змінюється світ, хто такі "сейфи", що таке "патники", "ментики" і до чого це приведе.

"У кожного своє безсмертя.
Вам - вічність, мені - мить."


"День смерті Пані День" американська поезія 1960-60-х у перекладах Юрія Андруховича (2007)

Хоч це не українська книга, а український переклад, але він повинен бути тут. По-перше, бо багато означав для формування мого літературного смаку. По-друге, бо переклад (а особливо переклад поезії) - це співтворчість.

До "Дня смерті Пані День" я практично нічого не знала про бітників і їхня творчість стала для мене великим відкриттям і великою любов'ю. Адже писати можна і так. І взагалі - писати можна будь-як. Немає ніяких рамок, немає ніяких обов'язкових римувань, чи образів, чи всього іншого. Є тільки автор і те, що він хоче сказати світові.

Улюблена поезія з книги - "Світ це чудова місцина..." Лоренса Ферлінґетті.

"Світ це чудова місцина
щоб у ньому народитися
якщо вам не йдеться
про щастя чи про вічне життя
в ньому стільки радості
якщо не йдеться про дотик
пекла зараз і потім аби лише
все більш-менш складалося
тому що навіть у небі
не завжди всі співають..."


До речі, всі цитати, які подано у цьому матеріалі, були мною підкреслені у книгах, ще тоді, під час першого прочитання.

А що ви читали у 2000-тих і які з цих книг любите досі?

Share:

0 коментарі