Літня книжка Туве Янсон: Бачиш тільки те, за чим шукаєш

Туве Янсон - фінська письменниця та художниця шведського походження, найбільш відома як авторка серії казок про мумі-тролів. Народилася 9 серпня 1914 року у родині скульптора та дизайнерки-графіка. У дитинстві проводила чимало часу у рибальському будиночку на маленькому острові у Фінській затоці і вже дорослою зізнавалася, що це море надихнуло її на літературну творчість. Після середньої школи, вивчала художнє мистецтво. Ілюструвала "Гобіта" та "Алісу в Країні чудес". Окрім серії казок про мумі-тролів, писала і інші твори, у тому числі й "Літню книжку", яка у 2017 році була видана українською мовою "Видавництвом старого лева"


"Літню книжку" важко назвати дорослою повістю, але й дитячою теж. Попри невимірну теплоту і затишок кожного дня дівчинки Софії, її бабусі та тата, чимало переживань так і залишаються недосказаними. Попри розмови про все на світі, не вистачає однієї єдиної розмови - найважливішої - про маму Софії; про те, як жити без неї. 

Фактично, у повісті губиться хронологія і немає чіткого сюжету. "Літня книжка" складається з 22 коротких розділів. Кожен розділ - окрема історія про час, проведений у будиночку на острові. Про купання, після якого бабуся дізнається, що Софія і досі боїться глибокої води; про зачарований ліс і про те, чому бабуся ходить туди сама; про першу в житті подружку Софії з чудовим волоссям; про побудову нової Венеції на болоті; про ненависть і любов до кота Маппе; про Еріксона, який любив самотність і здійснював мрії; про старий татів халат; про те, як Софія вимолила у Бога страшний шторм; про те, як писала цілу книгу про хробаків та "усіляку іншу нещасну дрібноту"... і багато інших не менш захопливих історій. 

У цьому всьому багато світла і радості. Але: 

"...Софія прокинулася і згадала, що вони повернулися на острів, і вона спить сама в ліжку, бо мами немає - мама померла." 

Після таких фрагментів, вся розповідь видається дуже сумною і хочеться обійняти кожного головного героя книги Туве Янсон. 

Втім, таке поєднання піднесення, ентузіазму, щастя і меланхолії, печалі, ностальгії, що залишає після себе "Літня книга" є дуже справжнім та щирим. Бо світ не існує баз смерті, без горя, без трагедій... і поки ми знаходимо радість у кожному дні, ми живемо по-справжньому.

Кілька цитат з "Літньої книжки" Туве Янсон, які хочеться запам'ятати: 

"бачиш тільки те, за чим шукаєш."

"Пиши: "Я ненавиджу мишей, але не люблю, коли вони помирають." 

"Що іще такого доброго зробити" - замислилася Софія." 

" - Дивна штука - любов, - сказала якось Софія. - Що більше когось любиш, то байдужішим він стає.
- Так воно є, - погодилася бабуся. - І що робити? 
- Далі любити, - грізно відповіла Софія. - Більше і ще більше!"

Обов'язково почитайте "Літню книжку". У ній кожна літера про добро. 

Share:

0 коментарі