#InspireMe: Настя Слєпцова про натхнення, творчість та власну історію

Настя Слєпцова - талановита українська ілюстраторка, яка у своїх роботах ідеально передає атмосферу затишку, дому та легкої меланхолії. Пропоную вашій увазі невелике інтерв'ю та підбірку робіт художниці, яка, обіцяю, вас зачарує. 


- Настя, ким ти мріяла бути у дитинстві? Коли почала малювати і зрозуміла, що це твоє? Де навчалася? 

Мабуть, прозвучить банально, але скільки себе пам'ятаю, з самого дитинства, завжди щось малювала. Вдома завжди був доступ до паперу та матеріалів для малювання. Щось вигадувала, малювала, потім з мамою збирали ті роботи в товсті папки та зберігали на балконі. 
Коли настав час йти у перший клас на співбесіду, ми взяли кілька тих папок (пам'ятаю, як я хвилювалася, що тітоньки з комісії будуть роздивлятися кожен малюнок і раптом їм не сподобається), але ніхто нічого не роздивлявся, тітоньки поглядом оцінили товщину тих папок та одразу записали мене на секцію образотворчого мистецтва. Це була школа мистецтв у Сімферополі, де було багато різних напрямків - музика, театр, танці… 
Десь в 9 класі, коли ми малювали постановки - натюрморти з горщиками, калиною та таке інше - мені, чесно кажучи, було вже трохи нудно від того, тому я дуже яскраво уявляла своє майбутнє в іншій сфері (в 14-15 років мріяла бути журналістом, який їздить по світу та бере інтерв'ю у своїх улюблених музикантів). Але такого факультету, як не дивно, у нас не знайшлося, тож під кінець 11 класу я таки вирішила продовжувати малювати — вступила в Кримський Інженерно-Педагогічний Університет на факультет Мистецтв, навчалася на кафедрі Графічного дизайну.



Розкажи про "kontora sisters" і, можливо, інші творчі проекти, в яких реалізуєш себе? 

- "kontora sisters" - це творче об’єднання мене і моєї старшої сестри Каті. Десь на початку студентського життя ми багато експериментували, пробували різні матеріали - хотілось себе реалізовувати в будь-який спосіб. Катя робила свої перші прикраси, я створювала свої перші картинки. Згадую та усміхаюся, яке все було незграбне та дивне, але на той час це було досить актуально. З тих часів наша діяльність якісно трансформувалася: Катя виготовляє вже зовсім інші прикраси, а я створюю вже зовсім інші ілюстрації та продукцію з ними. Можна сказати, цей проект нас розвинув і розвиває досі, бо можна побачити нашу еволюцію, якщо пригадати, з чого все починалось. 

- Хто з художників (як сучасних, так і класиків) подобається тобі найбільше?

- Завжди важко відповідати на питання про художників, сама не знаю чому. Напевно, тому що навколо дуже багато візуального, та в цьому розмаїтті дуже важно виділити щось конкретне. Все ж таки, з сучасних книжкових ілюстраторів, яких я знаю, хотіла б поділитись Joanna Concejo та Isabelle Arsenault, хоча, напевне ці імена знають всі. Ще особливе значення для мене має художник та письменник Rockwell Kent. Взагалі, багато цікавого для себе знаходжу не тільки переглядаючи роботи художників, але й предмети дизайну, фотографій, простий побут людей. 




- Де знаходиш натхнення? Що гарантовано піднімає тобі настрій?

- Найбільш натхненним для мене є процес прогулянки сам-на-сам безлюдними місцинами, якимись віддаленими вуличками або парками. Трохи прохолодна погода, пасмурна або туманна. В такі моменти мені здається, я найбільше залишаюся сама з собою, що для мене є обов'язковою запорукою занурення в якусь ідею, якесь моє максимальне включення. А настрій підіймає власна продуктивність, коли я аналізую, що корисного встигла зробити, не витрачаю час марно, коли роблю щось і бачу результат та отримую задоволення від всього цього.

- Що би порадила тим людям, які мріють малювати, але не знають, з чого почати?

- Думаю, що на початку треба пробувати різні матеріали, шукати те, що найбільше влаштовує. Шукати свій "мудборд", шукати мотиви, які вас відкривають, яка тематика саме ваша. Для цього треба проаналізувати все візуальне та емоційне, що вам подобається. Все це є калейдоскопом вашої особистості, та ваші ілюстрації теж — частина вас. Ставити самому собі маленькі завдання проілюструвати щось (пісню, фільм, сторінку з книги) - словом, практикуватися та шукати саме свою історію.



- Розкажи про улюблені книги.

- Улюбленим є те, що читаю зараз. Наразі це "Літня Книга" Туве Янссон. Подобається.

- Які фільми вважаєш ідеальними з візуальної точки зору? Маєш улюблені кінострічки; режисерів та акторів, за творчістю яких слідкуєш?

- Люблю кіно. Впевнена, що всі улюблені стрічки зараз не пригадаю, але ось декілька. Обожнюю фільм "Al di là delle nuvole" Мікеланджело Антоніоні - атмосфера цієї стрічки мені ніколи не набридає. "La chasse aux papillons" Отара Іоселіані, та взагалі більшість його фільмів. Фільми Віма Вендерса! Фільми Акі Каурісмякі - обожнюю його кадри, композиції та кольори, персонажів. Також люблю фільми Хела Хартлі, наприклад "Trust" - до того ж, там прекрасний саундтрек.




- Яка пісня стала би найкращим саундтреком до твого життя?

Сподіваюсь, моє життя може вмістити в себе більше, ніж одну пісню, але якщо обирати сьогодні  - то буде оця мелодія: Arcade Fire - Song On The Beach (на Ютюбі є версія на 10 годин, так ось, це вона) 


- Якби була можливість зустрітися з будь-якою історичною особистістю та порозмовляти, то хто би це був?

Обираю потрапити в гості до Туве Янссон, в її літний будиночок на острів.



- І останнє питання від Божевільного Капелюшника: Що спільного у ворона та письмового стола?

Вони пасують один одному. Звісно, якщо стіл старий та дерев'яний.




Слідкувати за творчістю Насті можна тут: 

Share:

0 коментарі