#InspireMe: Оксана Лущевська про казки та натхнення

Історія про дівчинку, яка одного літа планує перепливти річку в її містечку ("З води у воду"); хлопчика, що знаходить покинутого собаку і вирішує, що його самотньому сусідові потрібен саме такий друг (ігль старший"); іграшкового Єдинорога, якого загубив хлопчик Макс ("Єдиноріг"); дощ, який буває дуже різним, але завжди приносить несподіванки ("Синя парасоля"); Паперову Царівну, яка самостійно береться змінювати своє життя ("Паперова царівна"); перше кохання і стрибок у задзеркалля ("Задзеркалля") - ці та чимало інших захопливих сюжетів вигадала талановита дитяча письменниця, поетеса, перекладачка та літературознавець Оксана Лущевська. Пропоную познайомитися з авторкою трохи ближче. 



Привіт, Оксано, розкажіть, які казки подобалися вам у дитинстві? 

Привітики, Яно! Я перечитувала "Лісову школу" Нестайка і "Саджо та її бобри" Сірого Сови. Любила українську народну казку "Пан Коцький" та вірш Лесі Українки "Вишеньки-черешеньки", а ще казки народів світу та особливо "Дикі лебеді" Г. К. Андерсена. 

А ким мріяли стати, коли були маленькою?

Хотіла бути модельєром. Малювала вигаданих моделей. Утім не любила шити. Моя бабуся шила, а я – ніяк. Згодом вирішила, що буду перекладачкою, саме усною. Ніколи не думала про те, що буду писати книжки для дітей, мати ступінь у дитліті, викладати курси читання дитячої літератури та перекладати (не усно) дитячі книжки. Це – бонус, бо це цікаво. Та все ж досі дивно сприймається.


За творчістю яких сучасних дитячих письменників потрібно слідкувати? Кого з казкарів-класиків вважаєте вартими уваги?

За сучасними українськими класиками, не стільки авторами казок, а авторами текстів для дітей. Це Галина Кирпа та Володимир Рутківський.

Щодо сучасних, то багато з них – це мої колеги! Тому я не лише стежу, але й часто першою читаю їхні тексти. Вважаю, що майже всі важливі сучасні автори є в Хрестоматії сучасної української дитячої літератури для читання в 1, 2 класах та 3, 4 класах (ВСЛ).  А от ілюстратори – Оксана Була, Оля Гаврилова, Андрій Лесів та Романа Романишин, Віолетта Борігард, Анна Сарвіра, Світлана Балух, Марта Кошулінська, Женя Гайдамака. Звісно, назвала не всіх. Надзвичайно цікава Оля Музиченко, слідкую за розвитком її стилю ще від початку її навчання. 

З вашого досвіду – що шукають діти у книгах? Які історії захоплюють їх найбільше?

За теорією читацьких рецепцій, читач відгукується, а значить –  реагує, співтворить,  домислює, дофантазовує, згадує свої досвіди, а також шукає інформацію. З мого досвіду – діти, як і дорослі, шукають чи/та знаходять  у текстах і свій пережитий досвід, і щось нове для себе, і щось раніше почуте, але завжди багато пізнають. Немає однієї мети в читанні. Однак в книжці для дитини має бути цікавий сюжет. Хай то буде будь-яка тема, як і будь-який жанр. Я багато запитую дітей, що вони люблять читати. Як правило, вони називають реалістичну чи фентезійну прозу про звірів та пригоди. Але якщо їх запитати про що писати, то вже відповіді інші: про життя, про "нас" (шкільні та сімейні будні), пригоди та про звірів. Також я веду три онлайн-курси читання "Joyful Fox Reading Club", "Funny Comics, Serious Comics", "Читаємо книжки-картинки по-англійськи", то ці курси показують, що будь-яке узагальнення щодо тем чи жанру просто неможливе. Одну книжку можуть полюбити п'ятеро дітей, двоє – вважатимуть, що книжка "ніяка", а ще хтось скаже, що більше ніколи подібного не читатиме. Є ще окрема категорія читачів, які детально критикують усі книжки. 

Що би порадили авторам-початківцям, які хочуть писати для дітей?

Писати. Звісно, автори кажуть: читати. Так, і читати. Але не боятися писати. Не бути перфекціоністами й не чекати "муз". А радше шукати формати і жанри їм близькі і пробувати себе. Творчість часто позиціонується як  діяльність наодинці. Але я думаю, що колаборації початківцям необхідні. Можна шукати собі хороших співаторів і коло читачів, яким автор буде довіряти у процесі творчості й надалі. 


Чи мають всі казки закінчуватися щасливо?

Закінчення – це  дуже складно. Суб’єктивно: я люблю відкриті кінцівки, які ведуть до міркувань і домислювань. Дофантазування і роздуми про книжку найбільше спонукають моїх читачів писати мені імейли.  

Що гарантовано піднімає вам настрій? Що надихає на творчість?

Настрій підіймають мій чоловік, батьки, кіт Карпо. А ще, ага, коли моя подруга пише свої тексти! Коли діти надсилають відгуки. Зустрічі з читачами підіймають настрій і однозначно надихають! Також мої онлайн-курси. Це неймовірний досвід – читати з дітьми щотижня! І дуже люблю  створювати курси для них! А ще, якийсь "дейдрімінг" – просто тихе спостерігання за своїми думками і внутрішнім світом – неймовірно міняє парадигми бачення настрою та творчого процесу. Ага, і люблю, коли йде процес: створюється нова книжка, перекладається текст…  рух і динаміка! 

Якби про ваше життя знімали фільм, то якій акторці довірили би зіграти у ньому головну роль, хто би став режисером і який жанр найкраще би пасував такій стрічці?

Хай би це був мульт-короткометражка. Зі створеним персонажем у стилі Міядзакі.

Яку музику слухаєте?

Саме зараз та й часто для фокусації Rainy Jazz Radio.  А загалом –  різну. Музика довкола – від старого касетного запису аматорської гри на скрипці мого дідуся Євгена Пічки до гри сусіда на контрабасі! Але я також дуже сильно люблю тишу. Щоб було чутно ліс. 


Які три речі ви би взяли на безлюдний острів (при умові, що їжа та вода там уже є)?

Дерев'яного ослика.  "Антологію української поезії XX століття". Альбом-олівці.

Якби була можливість випити кави та порозмовляти з будь-якою історичною особистістю, то хто би це був?

Григорій Сковорода або Леся Українка.

І останнє питання від Божевільного Капелюшника: Що спільного у ворона та письмового стола?

Дзьоб. 


Всі фото з facebook.com/oksana.lushchevska
слідкувати за творчістю Оксани Лущевської можна тут - lushchevska.com

Share:

0 коментарі