oh, wow: що я любила у грудні 2017 року

Привіт, дощовий грудень, якому хочеться бути восени. Але кожен має право бути таким, як хоче, тому не нарікатиму, що немає снігу, а розповідатиму про натхнення. Цього місяця його вистачало. 

ілюстрації / фотографії

- У Діми Ребуса нова картина. І я не перестаю захоплюватися глибиною і стилем його робіт. Улюблений сучасний художник - не інакше. 

What is the time difference?







До речі, найцікавіше інтерв'ю з Ребусом (бо не зовсім інтерв'ю) я читала у "The Strangers". Ось посилання на матеріал - https://the-strangers.ru/dima-rebus/
І, взагалі, "The Strangers" - дуже крутий проект про людей. Про їхні історії, про їхній погляд на життя, про їхню творчість, про мистецтво бути. Почитайте, подивіться (у "The Strangers" є канал на youtube). 

- PANTONE обрав головний колір 2018-го року. Все правильно обрав. 



кіно

"мама!", бо Аронофскі я ще кілька років тому називала своїм улюбленим режисером (зараз я би не була настільки однозначною і сказала би радше "один з улюблених режисерів") і бо на цей фільм я доволі довго чекала. Вийшло сміливо та цікаво. Натхнення біблійним сюжетом легко вгадується і тому фільм крізь призму цієї алегорії вже не виглядає нелогічним-страшним-абсурдним. Перед нами конструювання міфу, осучаснення (осмислення, переказ...) історії створення світу і Кінця світу теж. 
10 з 10 



"Убивство священного оленя" - ще одне кіно, де потрібно було вгадувати, чим надихалися сценаристи та режисер, коли вигадували сюжет для фільму. На жаль, з давньогрецькими міфами-літературою я знайома не так добре, щоб одразу здогадатися, що тут йдеться про адаптацію трагедії Евріпіда "Іфігенія в Авліді". Отож, кожен поворот сюжету був неочікуваним і від того цікавішим. 
Кардіохірург Стівен допустив фатальну помилку під час операції. Це змінює все його життя.
До речі, про те, наскільки правдивим вийшов фільм, у "The Village Україна" міркують хірург та фахівець античної літератури. Про їхні враження від "Убивства священного оленя" можна прочитати тут - http://www.the-village.com.ua/village/culture/first-row/266545-first-row-the-killing-of-a-sacred-deer
А від мене - 9 з 10



Неочікуваний фаворит багатьох кінокритиків у 2017-ому - фільм Джордана Піла "Пастка" (він же "Забирайся", тобто "Get Out"). Приклад того, як нестандартно можна і підняти проблему расової дискримінації, і здивувати неочікуваним сюжетом. 
Темношкірий Кріс їде знайомитися з батьками своєї дівчини Роуз. Ну і там починається якесь пекло. Словом - дивіться самі. Нудно точно не буде. 
8 з 10



З непоганого, але без захвату: "Заручники" (1983 рік, Грузія; молоді люди, яким набридло жити в СРСР, планують захопити літак і втекти. Режисер - Резо Гігінеішвілі); "Тельма" (не-така-як-всі дівчина з батьками-християнами, що надто про неї піклується, починає підозрювати, що у неї є темні здібності, і це її лякає. Режисер - Йоахім Трієр); "Американська любка" (так у нас переклали "Американская милашка", "American Honey" - ну ок. Атмосферне роуд-муві, але вже дуууже затягнуте. Сподобалося, як головна героїня каже "Америка - це я." Є у цьому якась така дивна романтика, квінтесенція молодості, свободи та стилю життя. Режисер - Андреа Арнольд). 

Хотіла ще поговорити про "Дюнкерк". Чому? Чому всі так вихваляють фільм, який з неймовірною естетикою і навіть красою говорить про війну? Чому головний висновок, що воїни - герої? Чому стільки піднесення та самопожертви? Знову ж таки - чому стільки ідеальних кадрів? Чому при перегляді не виникає думки, що війна - найстрашніше, що могло статися з людьми? А виникає думка про те, яка відмінна тут кольористика, як майстерно побудовані кадри, яких красивих підібрано акторів... Чому після "Дюнкерка" не стає страшно? Чому він хоче, щоб ми воювали за свободу, а не жили у мирі? Якщо ви дивилися цей фільм, то поділіться з враженнями. Ви відчували щось подібне під час перегляду?


музика 

"Well Healed" - новий український гурт, соліста якого - Євгенія Чеботаренко - я знаю з часів прекрасних "My Personal Murderer", випустив свій дебютний сингл - "Clairvoyant". За ними хочеться слідкувати і радіти, що у нас роблять таку музику.




книги / статті / цитати 

- Улюбленою книгою місяця стала не книга, а щоденник однієї сильної і чарівної дівчини, що живе з невиліковною хворобою - фіброміалгією - через яку постійно відчуває біль. Це так дивно - читати про чуже життя так, наче це книга, наче у реальності ніхто ніколи не має переживати щохвилини такий жах, але переживає. Її думки здалися мені мудрими і у дечому рідними. 

https://medium.com/@solnechej - щоденник Ані Кузьміних

- Дещо мотрошна серія статей Андрія Курпатова на "Снобі" про майбутнє - "Четверта світова". 

Спершу натрапила на матеріал про Big Data - https://snob.ru/selected/entry/120728, а потім прочитала і інші матеріали з серії. Не хочеться вірити, що у людства настільки мало надії, але з більшістю думок автора важко не погодитися. 

Щодо великої літератури, то перечитувала записники Камю та отримувала нагороду від BBC Україна за рецензію на "Довгі часи" Рафєєнка. 


Дякую, грудень. 

Share:

0 коментарі